- розпутаний
- —————————————————————————————розпу́танийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розпутаний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розпутати. || розпу/тано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник